Храм Собору Святого Архистратига Михаїла і усіх небесних сил

Українська Православна церква Київського патріархату.

М. Комарно, Городоцький район, Львівська область

вул. Щирецька, 36

Настоятель храму: митрофорний протоієрей Роман Шак

Свято Успіння Пресвятої Богородиці

28 серпня 2013 року

28 серпня християни східної традиції вшановують свято Успіння Пресвятої Богородиці. Серед всіх інших свят у Церковному році, свято Успіння Богородиці займає особливе місце. З уваги на духовну глибину і важливість свята, до нього ми готуємось двотижневим постом. Так само, як унікальним було все земне життя Діви Марії, не менш дивним стали й обставини Її відходу до Вічності. За три дні до кончини до Неї з’явився Архангел Гавриїл і повідомив про те, що вже наблизився час Її блаженного кінця. У Церква є свідченнями того, що в сам день переставлення Богородиці за Божою волею усі апостоли Христові, окрім апостола Фоми, були дивним чином перенесені до Єрусалиму. Це було потрібно для більшого утвердження їх у вірі та ревності, а також для того, щоб їм на власні очі побачити дивний перехід, та провести у Вічність Ту, що стала «Чесніша від Херувимів і славніша без порівняння з Серафимами».

В чому полягає принципова різниця смерті людей, від Успіння Діви Марії? Чому, власне, у всіх люди смерть, а у в Богородиці – Успіння? Принципова різниця нашої смерті від смерті Богородиці полягає у тому, що Вона свята, а ми - грішні. І якщо для грішників час відходу у Вічність – це страх, трепет і жах незнаного майбуття, то для праведників смерть – тихий сон, тимчасове Успіння для нового народження і життя з Богом, яке розпочалось ще на землі. Вчення Церкви підкреслює нам дивний факт , що Діва Марія перейшла від смерті до життя не підлягаючи Суду (Ін.5 :24). Життєвий шлях Богородиці був шляхом повного обоження Її природи. Те, до чого всі ми з вами лише прагнемо і про що мріємо все життя, Діва Марія першою з людей реально здійснила. Її земне життя у служінні Богу мало чим відрізнялось від життя у Царстві Небесному. А ще, Вона народила нам Спасителя, і цим подарувала нам життя. Тому, і померти звичним нам чином «Матір Життя» не могла. Вона лише заснула на мить, щоб згодом в оточенні апостолів та ангелів перейти до Небесних осель. Одним з кращих способів осмислити богослів’я свята Успіння Діви Марії є вивчення символіки древньої іконописної традиції. На іконі це свято зображується дуже глибоко і символічно: Ісус Христос приймає на руки немовлятко – душу Богородиці, яка народжується тепер для нового, вічного життя у Царстві Свого Сина, минаючи всі жахіття пекла.

Церква навчає, що після того, як Господь наш Ісус Христос здійснив таємницю нашого спасіння, кожен християнин має можливість успадкувати вічне життя. Це річ актуальна однаково і в першому, і у двадцять першому столітті. Але одного бажання людей бути з Богом недостатньо. Кожному з нас потрібно жити, пам’ятаючи про власну смерть. Не в тому сенсі, що мусимо страждати у депресії і відчаї. Зовсім ні! Маємо облаштувати так своє життя, щоб воно стало початком нового етапу в стосунках з Богом. Успіння після смерті - це доля праведників . А отже усіх дітей Божих, – кожного з нас. Це свято є нашим духовним орієнтиром і найкращим свідченням того, що Христос «смертю смерть подолав, і тим , що в гробах життя дарував». Тому я і бажаю усім нам жити так, щоб оминути суд Божий і тут на землі, і в майбутньому – за гробом.

«Назад на новини парафії